Виверження вулкана Таравера (1886)

Виверження вулкана Таравера 1886 року
«Виверження вулкана Таравера», картина Чарльза Блумфілда, 1888
Вулкан	Таравера
Дата	10 червня 1886 року
Тип	плініанське виверження
Розташування	Нова Зеландія 38°13′00″ пд. ш. 176°31′00″ сх. д. / 38.21667° пд. ш. 176.51667° сх. д. / -38.21667; 176.51667Координати: 38°13′00″ пд. ш. 176°31′00″ сх. д. / 38.21667° пд. ш. 176.51667° сх. д. / -38.21667; 176.51667
VEI	5
Наслідки	бл. 120 загиблих;

Виверження вулкана Таравера сталося вночі 10 червня 1886 року на Північному острові Нової Зеландії. Це виверження стало найсмертоноснішим з моменту прибуття в цей регіон європейців. Воно є останнім виверженням вулкана Таравера. В результаті нього загинуло понад 120 осіб, в основному маорі, а також були зруйновані найближчі населені пункти^[1].

Виверження сталося вночі 10 червня 1886 року, йому передувала серія з 30 наростаючих підземних поштовхів. Близько 2:00 ночі відчувся найбільший землетрус, за яким пролунав звук вибуху. Через розлом між вулканічним куполом Руавахіа і Таравера почався викид розплавленої породи. До 2:30 ночі почалося виверження кратерів вздовж трьох куполоподібних вершин Таравери^[2]. Близько 3.30 ранку розпочалася найбільша фаза виверження; отвори в Ротомахані призвели до пірокластичного сплеску, який знищив кілька сіл в радіусі 6 кілометрів. Хмари попелу піднялися на висоту до 10 кілометрів^[3] .

В результаті виверження були зруйновані і поховані під шаром попелу селища Ті Тапахоро, Ті Аріки, Моура і інші. За офіційними даними загинуло 153 осіб, хоча вважається, що число загиблих складає 120 осіб^[4].