Фердинанд II (король Обох Сицилій)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фердинанд II.
| Фердинанд II | |
|---|---|
| ісп. Ferdinand II. | |
 | |
| Прізвисько | Bomba |
| Народився | 12 січня 1810(1810-01-12)[1][4][…] Палермо, Королівство Італія |
| Помер | 22 травня 1859(1859-05-22)[1][2][…] (49 років) Казерта, Кампанія, Італія |
| Поховання | Базиліка Санта-К'яраd |
| Країна |  Іспанія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | іспанська |
| Magnum opus | Tempio di San Francescod |
| Посада | Король Неаполя[d] і King / Queen of the Kingdom of the Two Siciliesd |
| Конфесія | католицька церква |
| Рід | Неаполітанські Бурбони |
| Батько | Франциск I |
| Мати | Марія Ізабелла Іспанська |
| Брати, сестри | Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська, Марія Амалія Бурбон-Сицилійська, Тереза Кристина Бурбон-Сицилійська, Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська, Марія Антонія Бурбон-Сицилійська, Луїза Карлота Бурбон-Сицилійська, Карло Фердинандоd, Леопольдоd, Луї Аквілійськийd, Франческо Бурбон-Сицилійськийd, Антоніо Леччеd і Марія-Крістіна Бурбон-Сицілійська |
| У шлюбі з | Марія Крістіна Савойська і Марія Тереза Австрійська |
| Діти | Франциск II, Луїджі Бурбон-Сицилійськийd, Альфонсо Бурбон-Сицилійський, Марія Аннунціата Бурбон-Сицилійська, Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська, Гаетано Бурбон-Сицилійськийd, Марія Пія де Бурбонd, Паскале ді Баріd, Марія Луїза Бурбон-Сицилійська, Дженаро Бурбон-Сицилійськийd, Альберто Бурбон-Сицилійськийd[2], Джузепе ді Бурбонd[2] і Вінсенцо ді Бурбонd[2] |
| Нагороди |       |
 | |
| |
Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 12 січня 1810, Палермо, Королівство Обох Сицилій — 22 травня 1859, Казерта, Королівство Обох Сицилій) — король Обох Сицилій в 1830–1859, з династії Бурбонів. З 1825 — герцог Калабрійський, після відходу австрійських військ у 1827 році з королівства — головнокомандувач армією Обох Сицилій.
Вступаючи на престол після смерті батька Франциска I, пообіцяв ліберальні реформи, але на практиці намагався зміцнити абсолютизм. Повстання в Палермо, що стало початком революції 1848 в Італії, змусило Фердинанда проголосити конституцію. У результаті перевороту в Неаполі в травні 1848 йому вдалося відновити абсолютистську владу. Розправляючись з повстанцями, піддав бомбардуванню в 1849 місто Мессіна (Сицилія), за що отримав прізвисько «король-бомба». Один з ініціаторів інтервенції проти Римської республіки. В 1860, вже за його наступника, експедиція «тисячі» Джузеппе Гарібальді та втручання П'ємонту поклали край пануванню Бурбонів в Неаполі.
У Волтрі, 21 листопада 1832, він одружився з Марією Христиною Савойською (1812—1836), донькою Віктора Еммануїла I, короля П'ємонту та Сардинії. Вона померла під час пологів першої дитини, Франциска (1836—1894), (майбктнього короля Обох Сицилій)
Овдовівши, він одружився вдруге в Неаполі, 27 січня 1837, з Марією Терезією Австрійською, донькою Карла Людвіга Австрійського.
Діти
- Людовик (1838–1886), граф де Трані, одружений з Матильдою Людовікою Баварською;
- Альберто (1839–1844), граф де Кастроджованні;
- Альфонсо (1841–1934), граф де Казерта, одружений зі своєю кузиною Антуанеттою де Бурбон;
- Марія Аннунціата (1843–1871), одружена з Австрійським ерцгерцогом Карлом Людвігом;
- Марія Іммакулата (1844–1899), одружена з Тосканським ерцгерцогом Карлом Сальватором;
- Гаетано (1846–1871), одружений з іспанською інфантою Ізабеллою;
- Джузеппе (1848–1851), граф де Люцер;
- Марія Пія (1849–1882), одружена з герцогом пармським Роберто I;
- Вінченцо (1851–1854), граф де Мелаццо;
- Паскаль (1852–1904), граф де Барі;
- Марія Луїза (1855–1874), одружена з Генріхом Бурбон-Пармським;
- Дженнаро (1857–1867), граф де Кальтаджіроне.
Примітки
- ↑ а б в Encyclopædia Britannicad:Track:Q5375741
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peeraged:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
- ↑ а б Енциклопедія Брокгаузd:Track:Q237227
- ↑ Scirocco A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1996. — Vol. 46.d:Track:Q1128537
Джерело
- Всі монархи світу (рос.)
|
| Попередник Франциск I |  | Король Єрусалиму 1830-1859 титулярний | | Наступник Франциск II |
| |||||||
