75-мм гаубиця M116
| 75-мм гаубиця M116 75mm Pack Howitzer M116 | |
|---|---|
 75-мм гаубиця M116 в музеї. | |
| Тип | гаубиця |
| Походження |  США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1927–по т.ч. |
| Оператори |  США |
| Війни | Друга світова війна Корейська війна Індокитайські війни Війна у В'єтнамі |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1927 |
| Виготовлення | 1927–1944 |
| Виготовлена кількість | 8 400 |
| Характеристики | |
| Вага | 653 кг |
| Довжина | 3,68 м |
| Довжина ствола | 1,38 м |
| Ширина | 1,22 м |
| Висота | 94 см |
| Обслуга | 6 |
| | |
| Снаряд | 75×272 мм R |
| Калібр | 75 |
| Підвищення | +5° до +45° |
| Траверс | 6° |
| Темп вогню | 3-6 пострілів на хвилину |
| Дульна швидкість | 381 м/с |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 8 700 м |
| | |
 75-мм гаубиця M116 у Вікісховищі | |
75-мм польова гаубиця M1 (з 1962 року — змінене найменування на M116) (англ. 75mm Pack Howitzer M116) — американська розбірна в'ючна гаубиця, що буксується, розроблена наприкінці 1920-х років. Розроблена для потреб артилерійських частин для дії в різних умовах місцевості, в тому числі важкодоступній. Тому, гаубицю М1 робили як складну для можливості розбирання на частини та транспортування по суходолу у розібраному вигляді в'ючними тваринами або вантажним транспортом чи повітрям. З початком Другої світової війни гаубиця широко застосовувалась легкими піхотними формуваннями американської армії, в першу чергу повітряно-десантними та морської піхоти. У подальшому широко застосовувалась арміями багатьох країн у часи Корейської, Індокитайських, В'єтнамської та інших війн.
Крім використання у класичному варіанті, 75-мм гаубиця М1 встановлювалася на різні платформи для створення самохідних артилерійських систем, як-то 75-мм самохідна гаубиця M8 та деякі LVT або M2 та M3. На основі її також розроблена наймасовіша 75-мм самохідна гаубиця Т30.
Історія
Дизайн та виробництво
Роботи над 75-мм гаубицею у Сполучених Штатах розпочалися в 1920-ти роки з метою створення для артилерійських підрозділів і частин універсальної артилерійської системи для виконання завдань з вогневої підтримки лінійних підрозділів регулярних військ при їхніх діях у різних умовах місцевості, зокрема на важкодоступній. У серпні 1927 року прототип отримав назву 75-мм розбірна гаубиця М1 (англ. Howitzer, Pack, 75mm M1 on Carriage M1).
Проте, через скудне фінансування до 1940 року армія США отримала тільки 91 екземпляр таких артилерійських систем і лише з вересня того року її поставили на масове серійне виробництво. З того ж часу розпочалось надходження на озброєння американських артилерійських частин модифікованої версії гаубиці — M1A1, яке тривало до грудня 1944 року.
Модернізації в основному піддавалися артилерійські передки, колісний хід яких у перших партіях був дерев'яним, а згодом його замінили на металевий з пневматичними шинами.
| Виробництво М1 у воєнний час, од.[1] | |||||||||||
| Рік | 1940 | 1941 | 1942 | 1943 | 1944 | Загалом | |||||
| Розбірних гаубиць, од. | 36 | 188 | 1 280 | 2 592 | 915 | 4 939 | |||||
| Польових гаубиць, од. | – | 234 | 64 | 51 | – | 349 | |||||
Конструкція
75-мм гаубиця M1 або M1A1 складалася з лафета, ствола, противідкатних пристроїв та прицільних пристосувань, завдяки простій конструкції могла швидко розбиратися та збиратися штатною обслугою. При транспортуванні гаубиця розбиралася на шість складових вагою від 73 до 107 кг і легко вантажилась на в'ючний транспорт (мули та коні). Противідкотний пристрій був гідро-пневматичним. Бойова обслуга артилерійської системи від 6 людей.
Характеристики боєприпасів
| Боєприпаси до гаубиці M1[2][3] | |||||||||
| Тип снаряду | Марка снаряду | Довжина пострілу, мм | Маса пострілу, кг | Маса снаряду, кг | Маса ВР, г | Марка підривника | Дулова швидкість, м/с[Прим. 1] | Максимальна дальність стрільби, м | |
| Осколково-фугасна граната | HE M41A1 Shell | 558 | 7,89 | 6,24 | 503 (тротил) | P.D. M48A2[Прим. 2]або TSQ M54[Прим. 3] | 381 | 8824 | |
| Осколково-фугасна граната | HE M48 Shell | 596 | 8,27 | 6,62 | 676 (тротил) | P.D. M48A2[Прим. 2]або TSQ M54[Прим. 3] | 381 | 8797 | |
| Димовий | Smoke M64 Shell | 597 | 8,57 / 8,64 | 6,92 / 6,99 | 612 (білий фосфор) / 685 (димова суміш на основі хлорида цінку) | P.D. M57[Прим. 4] | 381 | 8797 | |
| Хімічний | Gas M64 Shell | 597 | 8,43 | 6,78 | 472 (іприт) | P.D. M57[Прим. 4] | 381 | 8797 | |
| Бронебійний кумулятивний | HEAT M66 Shell | 596 | 7,39 | 5,94 | 453 (пентоліт) | B.D. M62 или M62A1[Прим. 5] | 305 | 7224 | |
Галерея
Див. також
- 75-мм польова гармата зразка 1897 року
- 75-мм безвідкатна гармата LG 40
- 76-мм дивізійна гармата зразка 1936 року (Ф-22)
- 76-мм протитанкова гармата QF 17-pounder
- 76-мм гірська гармата зразка 1938 року
Примітки
- Виноски
- Джерела
- ↑ Zaloga — US Field Artillery of World War II, p 9.
- ↑ War Department. TM 9-1901. Artillery Ammunition. — Washington, D.C.: Publications Department, Raritan Arsenal, 1944. — 388 p. — (War Department Technical Manual).
- ↑ R. P. Hunnicutt. Stuart: A History of the American Light Tank Volume I. — 1st ed. — Novato, CA: Presidio Press, 1992. — P. 499. — ISBN 0-89141-462-2.
Література
- Hogg, Ian V. (1998). Allied Artillery of World War Two. Crowood Press, Ramsbury. ISBN 1-86126-165-9.
- Zaloga, Steven J. (2007). US Field Artillery of World War II. New Vanguard 131. illustrated by Brian Delf. Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-061-1.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 75-мм гаубиця M116 |
- The 6 Pounder Anti-Tank Gun [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.]
- THE 6 PDR 7 CWT AND THE MOLINS GUN [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]
- 57mm Anti-Tank Gun Model M-1
- British Guns 57mm calibre
| |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
